від'їдати
Від'їдати, -даю, -єш
сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл.
1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. Грин. І. 53.
3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось. Харьк.
---------------
Від'їдати, -даю, -єш
сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл.
1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. Грин. І. 53.
3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось. Харьк.
Словник української мови Грінченка