візир
візи́р
I -а, ч.
1》 Пристрій у фото- або кіноапараті для наведення об'єктива на предмет, який фотографують; видошукач.
2》 військ. Деталь прицілу з вузькою щілиною.
3》 спец. Щілина для візування.
II -а, ч.
За середньовіччя – вищий урядовий сановник у деяких країнах Близького й Середнього Сходу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови