війт
-а, ч.
Керівник місцевого (міського чи сільського) управління або самоврядування в середньовічній Німеччині, Великому князівстві Литовському, Польщі та в Україні (в 15-18 ст.).
|| заст. Сільський староста.
|| У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) – голова волосної управи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови