війчастий

війча́стий

-а, -е, біол.

1》 Покритий війками (у 2 знач.).

Війчасте тіло анат. — товстіша частина судинної оболонки ока між сітківкою та кришталиком.

2》 у знач. ім. війчасті, -тих, мн. Клас плоских черв'яків-турбеляріїв.

Значення в інших словниках

1. війчастий — війча́стий прикметник біол.  Орфографічний словник української мови
2. війчастий — ВІ́ЙЧАСТИЙ, а, е, біол. 1. Покритий війками (у 3 знач.). Над головою перехитуються кілька головок маку і чути, як сухе зерно шелестить у війчастих головках (М. Стельмах); Є понад сто видів війчастих паразитів риб та безхребетних тварин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. війчастий — ВІЙЧА́СТИЙ, а, е, біол. 1. Покритий війками (в 2 знач.). Найулюбленішими місцями мешкання нічниці війчастої., є дупла, горища, щілини скель, печери, підземелля і навіть шпаківні (Звірі.. Карпат.., 1952, 21). ◊ Війча́сте ті́ло, анат.  Словник української мови в 11 томах