вікнина

вікни́на

-и, ж.

1》 Отвір у стіні для вікна.

2》 діал. Вікно (у 1 знач.).

Значення в інших словниках

1. вікнина — ВІКНИ́НА, и, ж. 1. Отвір у стіні для вікна. Будинок дихав пусткою через чорні вікнини поверхів (С. Тудор); Через деякий час валили дзвін, вживаючи линву і дерев'яні пристрої. Заблищав він проти світла, вихилений з вікнини (В. Барка); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
2. Вікнина — Ві́книна іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. вікнина — ВІКНИ́НА, и, ж. 1. Отвір у стіні для вікна. Будинок дихав пусткою через чорні вікнини поверхів (Тудор, Вибр., 1949, 288); *Образно. Буйна зелень вуличних посадок та присадибних садків проривалась тільки в одному місці величезною вікниною..  Словник української мови в 11 томах
4. вікнина — Вікни́на, -ни ж. 1) Прорубь въ стѣнѣ для окна. 2) Не заросшее водорослями мѣсто на болотѣ. 3) Воронка водоворота.  Словник української мови Грінченка