Великий тлумачний словник сучасної мови

вільготно

вільго́тно

Присл. до вільготний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вільготно — вільго́тно 1 прислівник вогко незмінювана словникова одиниця рідко вільго́тно 2 прислівник з певною свободою незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹. В просторій кімнаті було зимно, вільготно, пахло тютюновим димом і потом (Олесь Досвітній); Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹ 1. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День..  Словник української мови в 11 томах
  4. вільготно — Вільготно нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.  Словник української мови Грінченка