вільготно

Вільготно

нар.

1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522.

2) Свободно.

Значення в інших словниках

1. вільготно — вільго́тно 1 прислівник вогко незмінювана словникова одиниця рідко вільго́тно 2 прислівник з певною свободою незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. вільготно — Присл. до вільготний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹. В просторій кімнаті було зимно, вільготно, пахло тютюновим димом і потом (Олесь Досвітній); Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. вільготно — ВІЛЬГО́ТНО¹, рідко. Присл. до вільго́тний¹ 1. Вільготно пахла рілля з свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смолич, День..  Словник української мови в 11 томах