Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вінчальний —
вінча́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
вінчальний —
ВІНЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вінчання, признач. для нього. Він наближався до сходів і .. виспівував вінчальну пісню (І. Нечуй-Левицький); [Аліна:] То я вам привезла свою вінчальну сукню показати... (С. Голованівський); Вінчальна мати; Вінчальний перстень.
Словник української мови у 20 томах
вінчальний —
ВІНЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до вінчання, признач. для нього. Він наближався до сходів і.. виспівував вінчальну пісню (Н.-Лев., IV, 1956, 279); [Аліна:] То я вам привезла свою вінчальну сукню показати… (Голов., Поезії, 1955, 236).
Словник української мови в 11 томах