вірнопідданець

вірнопідда́нець

-нця, ч.

Те саме, що вірнопідданий.

Значення в інших словниках

1. вірнопідданець — ВІРНОПІДДА́НЕЦЬ, нця, ч., рідко. Те саме, що вірнопі́дданий. Чого мені? Вірнопідданець, плету життя з повільних діб. Богдан Хмельницький, хуторянець, домодержавець, власник дібр (Л.  Словник української мови у 20 томах
2. вірнопідданець — Вірнопідда́нець, -ння; -да́нці, -нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)