вірнопідданий

вірнопідда́ний

-а, -е, заст.

Вірний монархові.

|| у знач. ім. вірнопідданий, -ного, ч.; вірнопіддана, -ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові.

Значення в інших словниках

1. вірнопідданий — вірнопі́дданий дієприкметник рідко вірнопідда́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вірнопідданий — хохл. (верноподданий) вірний (громадянин) (громадянин) вірний, див. льояльний  Словник чужослів Павло Штепа
3. вірнопідданий — ВІРНОПІ́ДДАНИЙ, а, е. Вірний монархові, режиму. Ясна річ, що без держави, .. без вірнопідданого населення, сказать, трохи ніби не так уже й весело [королю] (Остап Вишня); Чалий стає вірнопідданим Речі Посполитої поміщиком (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. вірнопідданий — Вірнопідда́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. вірнопідданий — ВІРНОПІ́ДДАНИЙ, а, е, заст. Вірний монархові. Ясна річ, що без держави,.. без вірнопідданого населення, сказать, трохи ніби не так уже й весело [королю] (Вишня, І, 1956, 448); // у знач. ім. вірнопі́дданий, ного, ч.; вірнопі́ддана, ної, ж. Про людину, яка вірно служить монархові.  Словник української мови в 11 томах