вітонька

ві́тонька

-и, ж., зах.

Пестл. до віта.

Значення в інших словниках

1. вітонька — ві́тонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вітонька — ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́та. Верба низько розпустила вітоньки сумні (П. Грабовський); Прихилила вишня вітоньку низенько (А. Кримський); Пестливими словами називає Б. Гмиря у листах свою дружину: “щастя моє”, “сонечко моє теплеє”, “вітонька моя яблунева”, “радість моя зоряна” (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вітонька — ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1. Верба низько розпустила вітоньки сумні (Граб., І, 1959, 584); Прихилила вишня вітоньку низенько (Крим., Вибр., 1965, 98).  Словник української мови в 11 томах