вітонька
ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1.
Верба низько розпустила вітоньки сумні (Граб., І, 1959, 584);
Прихилила вишня вітоньку низенько (Крим., Вибр., 1965, 98).
Словник української мови (СУМ-11)ВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ві́тка 1.
Верба низько розпустила вітоньки сумні (Граб., І, 1959, 584);
Прихилила вишня вітоньку низенько (Крим., Вибр., 1965, 98).
Словник української мови (СУМ-11)