Значення в інших словниках
-
вітрогонка —
вітрого́нка іменник жіночого роду, істота зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
вітрогонка —
ВІТРОГО́НКА, и, ж., розм. Жін. до вітрого́н 1. – Годі тобі, старий! Неначе й справді молодим людям не можна себе розважити, погуляти, – гримнула на його [нього] Леміщиха. – То ви мене маєте за якусь легковажну вітрогонку? – приступала Зося ближче (І.
Словник української мови у 20 томах
-
вітрогонка —
ЛЕГКОВА́ЖНА ім., ВІТРОГО́НКА зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТКА зневажл., КРУТИ́ХВІСТКА зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТКА зневажл., ШАЛАПУ́ТКА зневажл. Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (І. Нечуй-Левицький); Ти чудова дівчина, Віро.
Словник синонімів української мови
-
вітрогонка —
ВІТРОГО́НКА, и, ж., зневажл. Жін. до вітрого́н 1. — Я була хоч і гарна, але зроду вже вдалась вітрогонка та шелихвістка (Н.-Лев., IV, 1956, 297).
Словник української мови в 11 томах
-
вітрогонка —
Вітрогонка, -ки ж. Вѣтренница. Желех.
Словник української мови Грінченка