Значення в інших словниках
-
вітрюган —
вітрюга́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вітрюган —
ВІТРЮГА́Н, у, ч. Те саме, що вітрю́га. Пізнього січневого вечора ніхто не хотів виходити на вулицю, на пронизливий вітрюган (О. Донченко); Злі вітрюгани шарпають, рвуть цупке обмерзле гілля (І. Цюпа); Як далеко від батьківщини заніс їх розбурханий холодний вітрюган! (В. Малик).
Словник української мови у 20 томах
-
вітрюган —
див. вітер
Словник синонімів Вусика
-
вітрюган —
ВІТРЮГА́Н, а, ч. Те саме, що вітрюга́. Злі вітрюгани шарпають, рвуть цупке обмерзле гілля (Цюпа, Назустріч.., 1958, 5); Пізнього січневого вечора ніхто не хотів виходити на вулицю, на пронизливий вітрюган (Донч., II, 1956, 348).
Словник української мови в 11 томах