вітчимів

вітчи́мів

-мова, -мове.

Прикм. до вітчим.

Значення в інших словниках

1. вітчимів — вітчи́мів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вітчимів — ВІТЧИ́МІВ, мова, мове. Прикм. до вітчи́м. Я знав аж надто добре вітчимову вдачу (І. Франко); // Який належить вітчиму. Андрій сидів у світлиці серед всяких записок, заяв та книжок і лаштував невеличку дерев'яну вітчимову скриньку (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
3. вітчимів — ВІТЧИ́МІВ, мова, мове. Прикм. до вітчи́м. Я знав аж надто добре вітчимову вдачу (Фр., I, 1955, 218).  Словник української мови в 11 томах