вітчимів
вітчи́мів
-мова, -мове.
Прикм. до вітчим.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітчимів — вітчи́мів прикметник Орфографічний словник української мови
- вітчимів — ВІТЧИ́МІВ, мова, мове. Прикм. до вітчи́м. Я знав аж надто добре вітчимову вдачу (І. Франко); // Який належить вітчиму. Андрій сидів у світлиці серед всяких записок, заяв та книжок і лаштував невеличку дерев'яну вітчимову скриньку (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- вітчимів — ВІТЧИ́МІВ, мова, мове. Прикм. до вітчи́м. Я знав аж надто добре вітчимову вдачу (Фр., I, 1955, 218). Словник української мови в 11 томах