1. Словник української мови в 11 томах

вітчимів

ВІТЧИ́МІВ, мова, мове. Прикм. до вітчи́м.

Я знав аж надто добре вітчимову вдачу (Фр., I, 1955, 218).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітчимів — вітчи́мів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вітчимів — -мова, -мове. Прикм. до вітчим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітчимів — ВІТЧИ́МІВ, мова, мове. Прикм. до вітчи́м. Я знав аж надто добре вітчимову вдачу (І. Франко); // Який належить вітчиму. Андрій сидів у світлиці серед всяких записок, заяв та книжок і лаштував невеличку дерев'яну вітчимову скриньку (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах