Великий тлумачний словник сучасної мови

вішатель

ві́шатель

-я, ч., рідко., зневажл.

1》 Те саме, що вішальник 1).

2》 розм. Кат; розбишака, бандит.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вішатель — ві́шатель іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. вішатель — ВІ́ШАТЕЛЬ, я, ч., рідко, зневажл. Те саме, що ві́шальник 1. Ось перед нами університет, в якому колись через жандармську опіку вішателя-царя так і не довелося Шевченкові малюванню навчати молоде покоління (П. Тичина); Вішатель в оповіданні...  Словник української мови у 20 томах
  3. вішатель — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  4. вішатель — ВІ́ШАТЕЛЬ, я, ч., рідко., зневажл. Те саме, що ві́шальник 1. Ось перед нами університет, в якому колись через жандармську опіку вішателя-царя так і не довелося Шевченкові малюванню навчати молоде покоління (Тич., III, 1957, 76).  Словник української мови в 11 томах