Значення в інших словниках
-
в'ючак —
в'юча́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
в'ючак —
В'ЮЧА́К, а́, ч., розм. В'ючна тварина. Не забарився встати й сам король – його пробудила челядь, що довго з в'ючаками вовтузилась (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство.
Словник української мови у 20 томах
-
в'ючак —
В'ючак, -ка м. Вьючное животное. Двугорбі в'ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.
Словник української мови Грінченка