в'ючний

в'ю́чний

-а, -е.

Прикм. до в'юк.

|| Признач. для перевезення в'юків.

Значення в інших словниках

1. в'ючний — в'ю́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. в'ючний — Батовий  Словник чужослів Павло Штепа
3. в'ючний — В'Ю́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до в'юк. В'ючні перевезення; * Образно. Життя моє було тягар В'ючний, як у скотини! Я жив в кріпацтві у дітей, В кайданах у родини (А. Кримський); // Признач. для перевезення в'юків.  Словник української мови у 20 томах