в'ючний
в'ю́чний
-а, -е.
Прикм. до в'юк.
|| Признач. для перевезення в'юків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'ючний — в'ю́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- в'ючний — Батовий Словник чужослів Павло Штепа
- в'ючний — В'Ю́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до в'юк. В'ючні перевезення; * Образно. Життя моє було тягар В'ючний, як у скотини! Я жив в кріпацтві у дітей, В кайданах у родини (А. Кримський); // Признач. для перевезення в'юків. Словник української мови у 20 томах