в'ючний

в'ю́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в'ючний — -а, -е. Прикм. до в'юк. || Признач. для перевезення в'юків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. в'ючний — Батовий Словник чужослів Павло Штепа
  3. в'ючний — В'Ю́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до в'юк. В'ючні перевезення; * Образно. Життя моє було тягар В'ючний, як у скотини! Я жив в кріпацтві у дітей, В кайданах у родини (А. Кримський); // Признач. для перевезення в'юків. Словник української мови у 20 томах