в'ючний

В'Ю́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до в'юк.

В'ючні перевезення;

* Образно. Життя моє було тягар В'ючний, як у скотини! Я жив в кріпацтві у дітей, В кайданах у родини (А. Кримський);

// Признач. для перевезення в'юків.

Плентався ззаду, через те, що в'ючний кінь обмежував рухи його (В. Гжицький);

На полонину не так легко дістатися: до Гриневи можна машиною, підводами, а там і в'ючним транспортом доведеться (із журн.).