гайдук
гайду́к
-а, ч., іст.
1》 У 15-19 ст. у південних слов'ян – повстанець-партизан, що боровся проти турецького панування.
2》 Солдат придворної охорони.
3》 Виїзний лакей, слуга в багатому поміщицькому домі; слуга.
4》 Народний танець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови