Великий тлумачний словник сучасної мови

гайта

га́йта

-и, ж., діал.

Шльондра.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гайта — ГА́ЙТА, ГА́ТЬТА, виг., діал. Цабе, сабе. – Але й найкращий візник далеко не заїде, коли коні погані, – казав гетьман, – коли один все гайта тягне, а другий вісьта повертає (Б. Лепкий); У передку воза сидів Павло. Він щосили поганяв коні, покрикував: “Вішта... гайта!” (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах
  2. гайта — Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех. --------------- Гайта, -ти ж. Распутная дѣвка. Желех.  Словник української мови Грінченка