гайта
га́йта
-и, ж., діал.
Шльондра.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гайта — ГА́ЙТА, ГА́ТЬТА, виг., діал. Цабе, сабе. – Але й найкращий візник далеко не заїде, коли коні погані, – казав гетьман, – коли один все гайта тягне, а другий вісьта повертає (Б. Лепкий); У передку воза сидів Павло. Він щосили поганяв коні, покрикував: “Вішта... гайта!” (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
- гайта — Гайта! меж. При управленіи лошадью: направо. Желех. --------------- Гайта, -ти ж. Распутная дѣвка. Желех. Словник української мови Грінченка