1. Словник української мови Грінченка

гайта

Гайта!

меж. При управленіи лошадью: направо. Желех.

---------------

Гайта, -ти

ж. Распутная дѣвка. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гайта — -и, ж., діал. Шльондра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гайта — ГА́ЙТА, ГА́ТЬТА, виг., діал. Цабе, сабе. – Але й найкращий візник далеко не заїде, коли коні погані, – казав гетьман, – коли один все гайта тягне, а другий вісьта повертає (Б. Лепкий); У передку воза сидів Павло. Він щосили поганяв коні, покрикував: “Вішта... гайта!” (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах