Значення в інших словниках
-
гапличок —
гапличо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
гапличок —
ГАПЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до гапли́к 1. Чумарка на Якові була застебнута на гаплички (Панас Мирний); Мені жалко дивитися на її пальці худі, що стягають шинелю, аби якось застібнути гаплички (Григір Тютюнник); * У порівн. Кров одразу потече.
Словник української мови у 20 томах
-
гапличок —
бра́ти / взя́ти язика́ на гапличо́к. Замовкати. — Ох,— зітхнула полегшено тьотя Настя,— візьми язика на гапличок і нікому ні слова (Л. Первомайський).
Фразеологічний словник української мови
-
гапличок —
Гапличо́к, -чка́, на -чку́; -чки́, -чкі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гапличок —
ГАПЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гапли́к. Чумарка на Якові була застебнута на гаплички (Мирний, І, 1954, 287); *У порівн. Кров одразу потече. Бо крізь білі рукавички враз проб’ються пазурі крючкуваті, мов гаплички, — так і вп’юмься, мов щурі (Л. Укр., І, 1951, 274).
Словник української мови в 11 томах
-
гапличок —
Гапличок, -чка м. 1) ум. отъ гаплик. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Словник української мови Грінченка