Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гарматник —
гарма́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гарматник —
ГАРМА́ТНИК, а, ч. Військовослужбовець, який обслуговує гармату; артилерист. Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гарматникам, пішим, кінноті І флотові – честь і любов (М.
Словник української мови у 20 томах
гарматник —
див. артилерист
Словник синонімів Вусика
гарматник —
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист).
Словник синонімів української мови
гарматник —
ГАРМА́ТНИК, а, ч. Військовослужбовець, який обслуговує гармату. Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Янов., І, 1958, 141); Гарматникам, пішим, кінноті 1 флотові — честь і любов (Рильський, І, 1956, 341).
Словник української мови в 11 томах