Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гармонька —
гармо́нька іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гармонька —
ГАРМО́НЬКА, и, ж., розм. Зменш. до гармо́нь. Володько дістав гостинця – маленьку гармоньку з одним рядом голосників (У. Самчук); – Я через цю купіль зовсім забув про гармоньку (Ф.
Словник української мови у 20 томах
гармонька —
ГАРМО́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гармо́нь. Іншим разом в одному з класів почався урок, в середині якого почулися звуки гармоньки і глухий, немов віддалений, спів (Мов життя в мист., 1955, 36); — Я через цю купіль зовсім забув про гармоньку (Бурл., Напередодні, 1956, 67).
Словник української мови в 11 томах