гарячковий

гарячко́вий

-а, -е.

1》 Стос. до гарячки (у 1 знач.).

2》 перен. Хворобливо-збудливий, нервовий.

|| Який виявляє нервове збудження, напруження.

|| Надмірно поспішний.

Значення в інших словниках

1. гарячковий — гарячко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гарячковий — ГАРЯЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до гарячки (у 1 знач.). Плив [Максим] усе далі й далі в тяжкий сон, у гарячкове маячіння (І. Багряний); // Характерний для людини в гарячці. Дві грубі сльози сплинули по її обличчю, що палало гарячковим рум'янцем (І.  Словник української мови у 20 томах
3. гарячковий — НЕРВО́ВИЙ (пов'язаний зі збудженістю, роздратуванням нервів), НЕРВО́ЗНИЙ підсил., ГАРЯЧКО́ВИЙ підсил., ЛИХОМА́НКОВИЙ підсил., СУ́ДОРОЖНИЙ підсил. Тихович нервовим рухом розриває лози й іде далі (М.  Словник синонімів української мови
4. гарячковий — ГАРЯЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до гарячки (у 1 знач.). Дві грубі сльози сплинули по її обличчю, що палало гарячковим рум’янцем (Фр., VI, 1951, 167). 2. перен. Хворобливо-збудливий, нервовий.  Словник української мови в 11 томах