Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гарячінь —
гарячі́нь іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гарячінь —
ГАРЯЧІ́НЬ, і, ж. Гаряче повітря; спека. Ступнув [Балика] у сонячну гарячінь, у блиск південний (З. Тулуб); Глибоко ткнув [Григорій] руку в один засік і швидко вихопив назад – обпекла сперта гарячінь (М.
Словник української мови у 20 томах
гарячінь —
ГАРЯЧІ́НЬ, і, ж. Абстр. ім. до гарячий 1. Ступнув [Балика] у сонячну гарячінь, у блиск південний (Тулуб, Людолови, І, 1957, 35).
Словник української мови в 11 томах