Великий тлумачний словник сучасної мови

гаубичний

га́убичний

-а, -е.

Прикм. до гаубиця.

|| Озброєний гаубицями.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гаубичний — га́убичний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. гаубичний — ГА́УБИЧНИЙ, а, е. Прикм. до га́убиця. У Сухумі під рейками вибухнув гаубичний снаряд (з газ.); // Озброєний гаубицями. Молодий капітан Билина оцінював місцевість, прикидав думкою, де він поставить гаубичні дивізіони (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах
  3. гаубичний — ГА́УБИЧНИЙ, а, е. Прикм. до гаубиця; // Озброєний гаубицями. Молодий капітан Билина оцінював місцевість, прикидав думкою, де він поставить гаубичні дивізіони (Іван Ле, Право.., 1957, 179).  Словник української мови в 11 томах