гаубичний

ГА́УБИЧНИЙ, а, е. Прикм. до гаубиця;

// Озброєний гаубицями.

Молодий капітан Билина оцінював місцевість, прикидав думкою, де він поставить гаубичні дивізіони (Іван Ле, Право.., 1957, 179).

Значення в інших словниках

1. гаубичний — га́убичний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гаубичний — -а, -е. Прикм. до гаубиця. || Озброєний гаубицями.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гаубичний — ГА́УБИЧНИЙ, а, е. Прикм. до га́убиця. У Сухумі під рейками вибухнув гаубичний снаряд (з газ.); // Озброєний гаубицями. Молодий капітан Билина оцінював місцевість, прикидав думкою, де він поставить гаубичні дивізіони (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах