геніальний

геніа́льний

-а, -е.

1》 Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований.

2》 Властивий генієві; творчо найдосконаліший.

Значення в інших словниках

1. геніальний — геніа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. геніальний — [геин'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (І.  Словник української мови у 20 томах
4. геніальний — див. видатний; розумний  Словник синонімів Вусика
5. геніальний — геніа́льний (від лат. genialis – властивий генієві, плідний) найдосконаліший; створений генієм.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. геніальний — рос. гениальный (від латин. genialis — властивий генієві, плідний) — найдосконаліший; створений генієм.  Eкономічна енциклопедія