1. Великий тлумачний словник сучасної мови

геніальний

геніа́льний

-а, -е.

1》 Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований.

2》 Властивий генієві; творчо найдосконаліший.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геніальний — геніа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. геніальний — [геин'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (І. Словник української мови у 20 томах
  4. геніальний — див. видатний; розумний Словник синонімів Вусика
  5. геніальний — геніа́льний (від лат. genialis – властивий генієві, плідний) найдосконаліший; створений генієм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. геніальний — рос. гениальный (від латин. genialis — властивий генієві, плідний) — найдосконаліший; створений генієм. Eкономічна енциклопедія