геніальний

геніа́льний

[геин'іал'нией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. геніальний — див. видатний; розумний Словник синонімів Вусика
  2. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  3. геніальний — геніа́льний (від лат. genialis – властивий генієві, плідний) найдосконаліший; створений генієм. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (І. Словник української мови у 20 томах
  5. геніальний — геніа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. геніальний — -а, -е. 1》 Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. 2》 Властивий генієві; творчо найдосконаліший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. геніальний — рос. гениальный (від латин. genialis — властивий генієві, плідний) — найдосконаліший; створений генієм. Eкономічна енциклопедія