геніальний

Значення в інших словниках

1. геніальний — геніа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. геніальний — [геин'іал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
3. геніальний — -а, -е. 1》 Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. 2》 Властивий генієві; творчо найдосконаліший. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (І. Словник української мови у 20 томах
5. геніальний — див. видатний; розумний Словник синонімів Вусика
6. геніальний — ГЕНІА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який в генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. геніальний — рос. гениальный (від латин. genialis — властивий генієві, плідний) — найдосконаліший; створений генієм. Eкономічна енциклопедія