гетьманат

гетьмана́т

-у, ч., іст.

Те саме, що гетьманщина 3).

Значення в інших словниках

1. гетьманат — гетьмана́т іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. гетьманат — ГЕТЬМАНА́Т, у, ч., іст. Те саме, що гетьма́нщина 2, 3. Не крийся, скажи, що ти деспот, що монархiю з гетьманату робиш. А то вiн так м'яко прибрав нас у свої руки i крутить нами, як ляльками в вертепi (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. Гетьманат — Правління гетьмана П. Скоропадського в Україні 1918; див. Українська Держава 1918.  Універсальний словник-енциклопедія
4. гетьманат — ГЕТЬМАНА́Т, у, ч., іст. Те саме, що гетьма́нщина 3. Він [О. Маковей] порівняно швидко і досить тверезо розібрався в недолугості Центральної ради і гетьманату, які спиралися у своїй «державній діяльності» на іноземні багнети (Жовт.  Словник української мови в 11 томах