глеюватий

глеюва́тий

-а, -е.

1》 З домішкою глею (у 1 знач.).

2》 Вкритий глеєм (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. глеюватий — глеюва́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. глеюватий — ГЛЕЮВА́ТИЙ, а, е. 1. З домішкою глею (у 1 знач.). Маланка, закасавши спідницю та вся зігнувшись, мов чапля, переставляла ноги по глеюватій ріллі (М. Коцюбинський); Він сам зняв піджак і картуз, ухопив заступ і почав кидати глеювату землю (О.  Словник української мови у 20 томах
3. глеюватий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика
4. глеюватий — МУЛКИ́Й (покритий мулом; на поверхні якого є мул); МУ́ЛИСТИЙ (у якому є багато мулу); МУЛУВА́ТИЙ (МУЛКУВА́ТИЙ), ГЛЕЮВА́ТИЙ, ГЛЕЙКУВА́ТИЙ (покритий мулом; з невеликим умістом мулу).  Словник синонімів української мови
5. глеюватий — Глеюва́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. глеюватий — ГЛЕЮВА́ТИЙ, а, е. 1. З домішкою глею ( див. глей¹1). Маланка, закасавши спідницю та вся зігнувшись, мов чапля, переставляла ноги по глеюватій ріллі (Коцюб., II, 1955, 84); Він сам зняв піджак і картуз, ухопив заступа і почав кидати глеювату землю (Донч.  Словник української мови в 11 томах
7. глеюватий — Глеюватий, -а, -е Глинистый. Глеювата земля.  Словник української мови Грінченка