Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
глиб —
глиб іменник чоловічого роду глибина
Орфографічний словник української мови
глиб —
ГЛИБ, у, ч. Те саме, що глибина́ 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна .. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята... (М.
Словник української мови у 20 томах
глиб —
ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І.
Словник синонімів української мови
глиб —
Глиб, -бу, -бові (ч. р.). У глиб краї́ни
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
глиб —
ГЛИБ, у, ч. Те саме, що глибина́ 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна.. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята… (Коцюб.,II, 1955, 302); Всі троє ідуть у глиб подвір’я до старої хати (Мик.
Словник української мови в 11 томах
глиб —
Глиб, -бу м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Словник української мови Грінченка