глиб

ГЛИБ, у, ч. Те саме, що глибина́ 2, 3.

Ми нахилялись над краєм човна.. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята… (Коцюб.,II, 1955, 302);

Всі троє ідуть у глиб подвір’я до старої хати (Мик., І, 1957, 41);

Дружба народів досягла повного розвитку лише в наш, радянський час. Але коріння її сягають в глиб віків (Рильський, III, 1953, 15);

З самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою (Мирний, IV, 1955, 311);

*У порівн. Ця справа була такою темною, як морський глиб (Ле, Вибр., 1939, 237).

Значення в інших словниках

1. глиб — глиб іменник чоловічого роду глибина  Орфографічний словник української мови
2. глиб — -у, ч. Те саме, що глибина 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глиб — ГЛИБ, у, ч. Те саме, що глибина́ 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна .. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. глиб — див. безодня  Словник синонімів Вусика
5. глиб — ГЛИБИНА́ (простір, що знаходиться на великій відстані від поверхні до низу), ГЛИБІ́НЬ, ГЛИБОЧІ́НЬ, ГЛИБ, ГЛИБО́КІСТЬ (від земної поверхні). Вліз у воду Гриць і ну Поринати в глибину (І.  Словник синонімів української мови
6. глиб — Глиб, -бу, -бові (ч. р.). У глиб краї́ни  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. глиб — Глиб, -бу м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.  Словник української мови Грінченка