глупуватий

глупува́тий

-а, -е, рідко.

Трохи глупий.

|| Без розумного змісту.

|| у знач. ім. глупуватий, -того, ч.; глупувата, -тої, ж. Трохи глупа людина.

Значення в інших словниках

1. глупуватий — ГЛУПУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Який відзначається певною розумовою обмеженістю. Куглицький обернув голову, і його лице розплилося в глупуватій посмішці (І. Чендей); // Без розумного змісту. Його глупуваті оповідання ввели їх у добрий гумор (І.  Словник української мови у 20 томах
2. глупуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. глупуватий — ГЛУПУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Трохи глупий; // Без розумного змісту. Його глупуваті оповідання ввели їх у добрий гумор (Іван Франко, II, 1950, 270); // у знач. ім. глупуватий, того, чол.; глупувата, тої, жін. Трохи глупа людина.  Словник української мови в 11 томах
4. глупуватий — Глупуватий, -а, -е Глуповатый. Оженився дурний та взяв глупувату, та не знали, що робить — запалили хату. Ном. № 9014.  Словник української мови Грінченка