говір
го́вір
-вору, ч.
1》 тільки одн. Звучання розмови; гомін.
2》 лінгв. Те саме, що говірка 1).
|| тільки одн., розм. Те саме, що говірка 3).
3》 розм. Різні розмови; поголос, чутки.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиго́вір
-вору, ч.
1》 тільки одн. Звучання розмови; гомін.
2》 лінгв. Те саме, що говірка 1).
|| тільки одн., розм. Те саме, що говірка 3).
3》 розм. Різні розмови; поголос, чутки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови