говіти

гові́ти

-ію, -ієш, недок., церк.

Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя.

|| Сповідатися і причащатися.

Значення в інших словниках

1. говіти — гові́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. говіти — Постити; ЖМ. сповідатися, причащатися.  Словник синонімів Караванського
3. говіти — Здійснювати говіння; готуватися до прийняття Таїнства Євхаристії, постячи, сповідаючись, відвідуючи богослужіння  Словник церковно-обрядової термінології
4. говіти — ГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рел.-церк. Постити й відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. Цілий піст вона і говіла, все у куточку стояла, поклони била...  Словник української мови у 20 томах
5. говіти — ГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., церк. Постити і відвідувати церковні служби, готуючись до сповіді та причастя. — Спасенники й без того помагали мені в роботі, як говіли (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. говіти — Гові́ти, -ві́ю, -єш гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане. Ном. № 131.  Словник української мови Грінченка