Значення в інших словниках
-
годованка —
годо́ванка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
годованка —
ГОДО́ВАНКА, и, ж. Жін. до годо́ванець. Сина дав [сотник] у бурсу в Київ обучатись, А сам Настусю піджидав Таки годованку, щоб з нею Собі зробитися ріднею (Т. Шевченко); – Бідна моя дитино! – говорила стара жінка, голублячи свою укохану годованку (А.
Словник української мови у 20 томах
-
годованка —
Годо́ванка, -нки, -нці; -ванки, -ванок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
годованка —
ГОДО́ВАНКА, и, ж. Жін. до годо́ванець. А сам [старий козак], Настусю піджидав Таки годованку, щоб з нею Собі зробитися ріднею (Шевч., II, 1953, 164); Тетяна спритно метушилася серед своїх годованок [корів].
Словник української мови в 11 томах
-
годованка —
Годованка, -ки ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550.
Словник української мови Грінченка