головатий

голова́тий

-а, -е, розм.

1》 З великою головою (у 1 знач.).

2》 З великою квіткою чи плодом на кінці стебла (про рослину).

3》 Який має здоровий глузд; розумний.

Значення в інших словниках

1. головатий — ГОЛОВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має велику голову (у 1 знач.). Що за страшний був той дядько! Що за лихий! Мордатий, патлатий, рудий та головатий (І.  Словник української мови у 20 томах
2. Головатий — Голова́тий прізвище  Орфографічний словник української мови
3. головатий — див. розумний  Словник синонімів Вусика
4. головатий — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю.  Словник синонімів української мови
5. головатий — Голова́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. головатий — ГОЛОВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. З великою головою (у 1 знач.). Що за страшний був той дядько! Що за лихий! Мордатий, патлатий, рудий та головатий (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. головатий — Головатий, -а, -е 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята. Ном. № 9240.  Словник української мови Грінченка