Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
голодування —
голодува́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
голодування —
ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с. Стан і дія за знач. голодува́ти. Дехто вмер, бо з'їв вижебрані скоринки, коли вже шлунок від довгочасного голодування збігся (В.
Словник української мови у 20 томах
голодування —
ГО́ЛОД (тривале недоїдання через брак їжі), ГОЛОДУВА́ННЯ, ГОЛОДНЕ́ЧА розм.; БЕЗХЛІ́Б'Я (коли нема хліба). Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно (М.
Словник синонімів української мови
голодування —
Голодува́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
голодування —
ГОЛОДУВА́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. голодува́ти. Десь після триденного голодування про їжу навіть не думалось — ніби й не існувало на світі ні борщів, ні хліба (Збан., Єдина, 1959, 238); В комплексі профілактики бруцельозу ми вимагаємо усувати мінеральне голодування (Соц. твар., 1, 1956, 50).
Словник української мови в 11 томах
голодування —
Голодува́ння, -ня с. Голоданіе.
Словник української мови Грінченка