голосувати

голосува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь.

2》 перех. Обирати кого-небудь, вирішувати що-небудь поданням голосів.

3》 розм. Підняттям руки просити (попросити) водія подорожньої машини взяти з собою, довезти куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. голосувати — голосува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. голосувати — Голосува́ти (за ким?, за чим?; на кого?, на що?). Голосувати (за кого?, за що?). Також найдуть ся і посли з німецкої лівиці, котрі будуть голосувати за отворенєм [дебати] (Б., 1895, 7, 3); При виборах двірника, писаря і т.  Українська літературна мова на Буковині
3. голосувати — ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. за кого – що і без дод. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (В.  Словник української мови у 20 томах
4. голосувати — Голосува́ти, -су́ю, -су́єш, -су́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. голосувати — ГОЛОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Віддавати голос (у 7 знач.) за кого-, що-небудь. З одної і другої купи хтось викликуваний заходив до канцелярії і голосував (Стеф., І, 1949, 135); — За мир голосуєм, бо миру Скрізь прагнуть народи землі (Ус., На.  Словник української мови в 11 томах
6. голосувати — Голосувати, -сую, -єш гл. Голосовать, баллотировать. — на кого. Подавать свой голосъ за кого.  Словник української мови Грінченка