голублячий

голу́блячий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до голубити.

Значення в інших словниках

1. голублячий — голу́блячий прикметник ласкавий, пестливий  Орфографічний словник української мови
2. голублячий — ГОЛУ́БЛЯЧИЙ, а, е. Ласкавий, пестливий. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий (П. Тичина); – А цукерок, що у папірцях, привезете? .. – Неодмінно привезу!...  Словник української мови у 20 томах
3. голублячий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика